Либідська станція метро – Либідська (станція метро) — Вікіпедія

Станція «Либідська» | Мир метро

Станция «Лыбедская»


Дата открытия: 30 декабря 1984 года
Архитекторы станции:
В. Ежов, А. Крушинский, Т. Целиковская при участии А. Панченко
Художники:
Э. Катков, Н. Бартосик
Тип станции:
трёхсводчатая пилонная глубокого заложения, с зауженными раскрытыми пилонами
Платформа:
островная, длиной 102 метра
Прежнее название: «Дзержинская» («Дзержинська», до 2 февраля 1993 года)
Проектные названия:
«Площадь Дзержинского» («Площа Дзержинського»), «Завод имени Дзержинского» («Завод імені Дзержинського»)
Пассажиропоток:
34,6 тыс в сутки (2013 г)


1. Описание станции
2. Проекты и строительство
3. История и происхождение названия


1. Описание станции

Станция открыта 30 декабря 1984 г. в составе пускового участка «Республиканский стадион» (сейчас — «Олимпийская») — «Дзержинская» (сейчас — «Лыбедская») протяжённостью 2,4 км, когда Куренёвско-Красноармейская линия была продлена ещё на две станции на юг. На этом её дальнейшее развитие на четверть века остановилось и «Киевметрострой» ушел копать третью линию.

Расположена в Голосеевском районе города под площадью Дзержинского, образованной бульваром Дружбы Народов и улицами Красноармейской и Горького.

Конструктивно обе станции пускового участка «Дворец «Украина» и «Лыбедская» идентичны предыдущей «Олимпийской», однако умелое использование преимуществ конструкции и материалов со стороны архитекторов, проектировщиков и строителей позволили придать каждой из них особое звучание.

Конструкция станции трехсводчатая пилонная глубокого заложения со сверхузкими пилонами. Несмотря на идентичность конструкции с двумя северными соседками станция визуально совсем не похожа на них: благодаря сравнительно небольшой глубине заложения (порядка 25 м) пилоны были раскрыты внутрь, придав станции неординарности и легкости.

01. В основу архитектурного решения «Лыбедской» положен акцент на цилиндричности тоннельного интерьера, который реализован с помощью ряда колец из мрамора, врезающихся в гранит пола и станционные своды.

02. Для создания колец пилоны внутри не заполнялись бетоном и между кольцами получилось 13 пар проходов вдоль всей станции.

03. В результате в интерьере пилоны словно исчезли, остались кольца из белого мрамора, чередующиеся со сводом.

04. Освещение в центральном зале реализовано в виде светильника сложной формы из латунных труб по центру свода.

05.

В целом и общем благодаря неординарным решениям и умелому использованию отделочных материалов «Лыбедская» получилась неповторимой и изящной. Уже сама по себе идея раскрытия пилонов внутрь и создания на их основе колец достойна восхищения. К сожалению, из-за геологических условий станция давно уже сильно течет, что не лучшим образом сказывается на ее внешнем виде.

06. Возможность вписать кольца в вертикальные пилоны появилась благодаря закругленной форме внешнего края пилонов, повторяющей форму тоннеля. Слева на рисунке поперечный разрез станции без отделки, справа — разрез завершенной станции, которую мы видим сейчас.

07. Девиз оформления станции — «Мы наш, мы новый мир построим». Лучше всего ему соответствует композиция из звезд и латунных труб в торце центрального зала. По задумке авторов звезды символизируют собой первые советские республики (маленькие звезды, раньше их было четыре), объединившихся в единый союз (большая звезда) в 1922 г.

08. Путевые стены облицованы розовым мрамором, который приехал с Кубы.

09. Оформление дверцы на путевой стене.

10. Пол «Лыбедской» облицован гранитом Танского месторождения. От каждого прохода выходит светлая линия из мрамора, все линии собираются вместе по оси центрального зала и уходят к эскалаторам.

11. Станция в первые годы работы.

12. Как и многие станции советского периода, «Лыбедская» ранее имела артефакт, который в начале 90-х канул в лету: у входа в кассовый зал на стене размещался барельеф Ф. Дзержинского, созданный скульптором М. Вронским.


2. Строительство станции и проекты

Перегонные тоннели нового участка были пройдены еще в 70-х годах, когда развитие линии на юг считалось первоочередным. Но впоследствии планы изменились, Оболонь стала более приоритетной и лишь в начале 80-х здесь возобновилось активное строительство и было начато сооружение станций. Трасса от «Олимпийской» до «Лыбедской» в основном заложена в относительно благоприятных инженерно-геологических условиях. Однако в зоне так называемой «лыбедской депрессии» с нарушенными и разуплотненными грунтами (размыв, выветривание, подвижки и т.д.) строители были вынуждены применить замораживание. Под защитой запрепленных этим методом пород был пройден левый перегонный тоннель (направление из центра к Теремкам) за станцией «Лыбедская», сама станция и ряд ее служебных помещений.

Интересно, что в изначальных планах (до 1972 г.) «Лыбедской» не было: следующей за «Дворцом Украина» сразу шла «Автовокзальная» (аналог нынешней «Демиевской»). Но и появление станции на трассе не было последним изменением: сначала предполагалось сделать ее транзитной и одновременно открыть движение дальше в сторону «Автовокзальной», но планы вновь изменились, дальнейшее строительство в сторону Теремков остановилось и «Лыбедская» стала конечной. Эта корректировка планов, как и сам факт размещения станции в неблагоприятных грунтах, добавила дополнительных проблем строителям: объем работ значительно увеличился, т.к. целый ряд станционных помещений потребовал перепроектировки и добавился съезд между главными путями для оборота поездов.

После открытия этого участка дальнейшее развитие линии на юг остановилось на долгие годы. Лишь спустя 26 лет «Лыбедская» перестала быть конечной и поезда пошли в сторону Амурской площади. За прошедшие десятилетия причины приостановки строительства обросли многочисленными легендами, среди которых особенно выделяется миф об отсутствии в 80-х годах технической возможности построить тоннели дальше, а также «утонувшие» в плывунах щиты, затопленные под Московской площадью тоннели и пр.

На самом деле продолжать строительство в сторону Теремков было возможно и в 80-х, но для этого требовалось пересечь подземное русло Лыбеди, потратив множество времени и средств на борьбу с грунтовыми водами. Поэтому, хоть дальнейшее развитие метро в сторону Теремков и считалось перспективным, строительство новой Сырецко-Печерской линии было признано более приоритетным, т.к. необходимо было обеспечить связь быстро растущих массивов левобережья с центром, а заодно и разгрузить единственный на то время пересадочный узел «Крещатик» — «Площадь Независимости».

На фоне этого логичного во всех отношениях решения, развитие Киевского метрополитена за последние лет десять выглядит довольно таки странно и абсурдно: Сырецко-Печерская линия давно уже получила основные пассажирообразующие станции, а реальное строительство четвертой линии до сих пор не началось, да и пересадочные узлы снова требуют разгрузки. Вместо этого уже неоднократно открывались станции с мизерным пассажиропотоком (самый известный пример, думаю, вы легко угадаете сами). Из построенного за последние годы оправданы лишь «Академгородок», «Житомирская» и отчасти продолжение синей линии к Теремкам, остальное могло бы и подождать.

13. Один из первоначальных нереализованных вариантов оформления станции.

14. Еще один вариант, некоторые элементы которого перекочевали в построенную станцию.

15. Тот же вариант, торец центрального зала.

16. Эскиз близкий к реализованному. Увы, только в таком качестве.

17. Центральный станционный зал «Лыбедской». В готовой станции пассажиры видят лишь чуть более половины изначального объема.

18. На месте современной «Ocean Plaza» раньше размещался один из многочисленных стволов с номером 109. В силу необычайной сложности строительства 109-х площадок вокруг «Лыбедской» было понатыкано очень много.

19. Коллектив строительно-монтажного управления №3, занимавшийся строительством «Лыбедской», в день открытия движения.


3. История и происхождение названия

Проектные названия — «Площадь Дзержинского», «Завод имени Дзержинского». До 1993 г. станция имела название «Дзержинская». Нынешнее название станции пошло от протекающей поблизости реки Лыбедь. Лыбедь — правый приток Днепра, протекающий по территории Киева, общая длина речки — 17,1 км. Согласно преданию, название речки происходит от имени сестры братьев-основателей Киева — Кия, Хорива и Щека. Имя Лыбедь возводят обычно к словам «лебедь», «любовь» и «лыбь» (сырое место).

Однако, историк Карамзин, высказал предположение что никаких легендарных братьев никогда не существовало, а названия Киева, горы Шекавицы, Хоривицы и речки Лыбеди лишь стали поводом для создания легенды о братьях и их сестре (аналогичных примеров в греческих и северных источниках хватает, когда из географических названий составляли целые истории и биографии). Впервые название речки Лыбеди упоминается в 968 году.

Стоит также добавить, что речки с названием Лыбедь также есть и ещё в двух древнерусских городах — Владимире и Рязани.

Своё прежнее название станция получила по своему расположению под площадью Дзержинского (которая официально сохранила своё название до наших дней, хотя во многих источниках часто упоминается как Лыбедская площадь), а также по распологавшемуся рядом Киевскому заводу электротранспорта имени Дзержинского (КЗЭТ), который в 2005 году был переведён на территорию Подольского трамвайного депо, старая территория сейчас по сути заброшена.

www.mirmetro.net

Либідська (станція метро) — Howling Pixel

«Ли́бідська» — 27-ма станція Київського метрополітену, розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Палац „Україна“» і «Деміївська». Відкрита 30 грудня 1984 року під назвою «Дзержи́нська». Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року[2]. До 15 грудня 2010 року була кінцевою.

З 1994 року станція має статус «щойно виявлений об’єкт культурної спадщини», пам’ятка архітектури та містобудування, монументально-декоративного мистецтва[3][4].

Координати: 50°25′15″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.42083° пн. ш. 30.52083° сх. д.

Либідська
Оболонсько-Теремківська лінія
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Глибина закладення 22[1] м
Стара назва Дзержинська
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 102,0 м
Будівництво
Дата відкриття 30 грудня 1984 року
Архітектор(и) В. I. Єжов, А. C. Крушинський, Т. O. Целіковська за участю О. М. Панченка
Художник(и) Е. І. Котков, М. Г. Бартосік
Скульптор(и) М. К. Вронський
Станція споруджена Київметробуд
Транспорт
Район міста Голосіївський
Виходи до вулиць Великої Васильківської, Антоновича, Івана Кудрі, Либідської площі
Наземний транспорт А 20, 27, 51, 52
Тр 1, 12, 42, 43, 50, 91Н
Мт (міські) 212, 239, 422, 457, 470, 507, 520, 539, 546, 557, 590
Мт (міські) 729, 801, 812, 825
Інше
Час відкриття 05:48
Час закриття 00:12
Код станції 221

Опис

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: пошерстний з’їзд з боку станції «Деміївська».

Станція з вузькими пілонами. Глибина станції дозволила ці пілони розкрити ще й у середину. В інтер’єрі пілон зник, залишилися кільця з білого мармуру, що чергуються зі склепінням. Все це з’єднано світловою лінією з латунних труб у центрі залу. В торці центрального залу станції знаходиться панно із таких само латунних труб з металевими зірками. В підземному переході біля входу на станцію до початку 1990-х років знаходилася композиція з барельєфом Фелікса Дзержинського роботи архітектора Олега Стукалова, скульпторів Макара Вронського та Володимира Чепелика[5] (не збереглася).

Архітектура станції має багато спільного з архітектурою інших станцій, проте завдяки вмілому використанню опоряджувальних матеріалів та засобів монументально-декоративного мистецтва, по-своєму індивідуальна. Вестибюль станції суміщений з підземними переходами, які виходять на Либідську площу, вулиці Велику Васильківську та Антоновича. Наземний вестибюль відсутній.

Пасажиропотік

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 52,6 37,5 27,7 34,6 34,6 31,2 30,2 30,2 29,3

Зображення

Розклад відправлення поїздів

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:

  • ст. «Теремки» — 22:17, 22:27, 22:37, 22:47, 22:57, 23:07, 23:17, 23:27, 23:37, 23:47, 23:57, 0:07, 0:17, 0:27
  • ст. «Героїв Дніпра» — 22:38, 22:48, 22:58, 23:08, 23:18, 23:28, 23:38, 23:48, 0:08, 0:18

Див. також

Примітки

  1. ↑ Метро Києва
  2. ↑ Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
  3. ↑ Наказ Комітету охорони і реставрації пам’яток історії, культури та історичного середовища від 16.05.1994 року № 10.
  4. ↑ Наказ Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25.06.2011 № 10/38-11. Архівовано 11.08.2013, у Wayback Machine. (Об’єкти культурної спадщини Печерського району в м. Києві. Архівовано 3 November 2014 у Wayback Machine.)
  5. Фіалко В. Краса підземних вокзалів // Прапор комунізму. — 1985. — № 32 (2128). — 7 лютого. — С. 2.

Посилання

Київський автобус

Київський автобус — автобусна система міста Києва, що діє з 10 грудня 1925 року.

Крушинський Анатолій Станіславович

Круши́нський Анато́лій Станісла́вович

(7 травня 1949(1949-05-07), Київ, СРСР) — український архітектор, член Спілки архітекторів України з 1975 року.

Либідська

Ли́бідська — назви у Києві станції метро та зупинного пункту, що проектується, міської електрички.

Либідська — зупинний пункт Либідська.

Либідська — станція метро «Либідська».

Транспорт Вигурівщини-Троєщини

Тра́нспорт Вигурівщини-Троєщини забезпечує зв’язок житлового масиву Вигурівщина-Троєщина, села Троєщина з Лісовим масивом, майже всіма житловими масивами Дніпровського і Дарницького районів Києва з правобережжям Києва.

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.

howlingpixel.com

Либідська (станція метро)


Координати: 50°25′15″ пн ш 30°31′15″ сх д / 5042083° пн ш 3052083° сх д / 5042083; 3052083
Либідська
Куренівсько-Червоноармійська лінія
Київський метрополітен
Загальні дані
Тип пілонна, глибокого закладення
Стара назва Дзержинська
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 102,0 м
Будівництво
Дата відкриття 30 грудня 1984 року
Архітектори В I Єжов, А C Крушинський, Т O Целіковська за участю О М Панченка
Художники Е І Котков, М Г Бартосік
Скульптори М К Вронський
Станція споруджена Київметробуд
Транспорт
Район міста Голосіївський
Виходи до вулиць Великої Васильківської, Антоновича, Івана Кудрі, Либідської площі
Наземний транспорт А 20, 27, 51, 52
Тр 1, 12, 42, 43
Мт 209, 212, 239, 303, 305, 412, 422, 444, 450, 457, 470, 507, 519, 520, 539, 546, 557, 590, 726, 729, 736, 739, 801, 812, 825
Інше
Час відкриття 05:48
Час закриття 00:12
Код станції 221
Куренівсько-Червоноармійська лінія
Легенда
ТЧ-2 «Оболонь»
ПК213+59 Героїв Дніпра
ПК201+98 Мінська
ПК190+08 Оболонь
ПК172+92 Петрівка  +зал
ПК158+03 Тараса Шевченка  +M
ПК146+05 Контрактова площа +ав
ПК136+25 Поштова площа+ф +рв
ПК122+88 Майдан Незалежності  +M
Службова гілка до Хрещатика
Службова гілка до Кловської
ПК112+75 Площа Льва Толстого  +M
ПК105+85 Олімпійська
ПК89+90 Палац «Україна»
ПК81+70 Либідська
ПК69+29 Деміївська +ав
ПК58+49 Голосіївська
ПК43+66 Васильківська
ПК28+83 Виставковий центр
ПК19+58 Іподром +ав
ПК4+64 Теремки
ПК2+50 Автовокзал «Теремки»
ПК09+20 Вулиця Крейсера «Аврора»
ПК010+23 Одеська
ТЧ «Теремки»

«Ли́бідська» — 27-ма станція Київського метрополітену, розташована на Куренівсько-Червоноармійській лінії між станціями «Палац „Україна“» і «Деміївська» Відкрита 30 грудня 1984 року під назвою «Дзержи́нська» Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року1 До 15 грудня 2010 року була кінцевою

З 2011 року станція має статус «щойно виявлений об’єкт культурної спадщини», пам’ятка архітектури та містобудування, монументально-декоративного мистецтва2

Зміст

  • 1 Опис
  • 2 Пасажиропотік
  • 3 Зображення
  • 4 Розклад відправлення поїздів
  • 5 Див також
  • 6 Примітки
  • 7 Посилання

Описред • ред код

Станція глибокого закладення з вузькими пілонами Глибина станції дозволила ці пілони розкрити ще й у середину В інтер’єрі пілон зник, залишилися кільця з білого мармуру, що чергуються зі склепінням Все це з’єднано світловою лінією з латунних труб у центрі залу В торці центрального залу станції знаходиться панно із таких само латунних труб з металевими зірками В підземному переході біля входу на станцію до початку 1990-х років знаходилася композиція з барельєфом Ф Е Дзержинського роботи скульптора М К Вронського3 не збереглася

Архітектура станції має багато спільного з архітектурою інших станцій, проте завдяки вмілому використанню опоряджувальних матеріалів та засобів монументально-декоративного мистецтва, по-своєму індивідуальна Вестибюль станції суміщений з підземними переходами, які виходять на Либідську площу, вулиці Велику Васильківську та Антоновича Наземний вестибюль відсутній

Пасажиропотікред • ред код

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015
Пасажиропотік, тис осіб/добу 38,6 37,5 36,1 36,0 34,3 33,7

Зображенняред • ред код

  • Центральний зал, вигляд в бік ескалаторів

  • Композиція в торці центрального залу

  • Форма пілонів

  • Посадкова платформа

  • Дверцята на колійній стіні

  • Назва станції на колійній стіні

Розклад відправлення поїздівред • ред код

Відправлення першого поїзду в напрямі:

  • ст «Теремки» — 05:54
  • ст «Героїв Дніпра» — 05:57

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

  • ст «Теремки» — 00:27
  • ст «Героїв Дніпра» — 00:18

Розклад відправлення поїздів в вечірній час після 22:00 в напрямку:

  • ст «Теремки» — 22:17, 22:27, 22:37, 22:47, 22:57, 23:07, 23:17, 23:27, 23:37, 23:47, 23:57, 0:07, 0:17, 0:27
  • ст «Героїв Дніпра» — 22:38, 22:48, 22:58, 23:08, 23:18, 23:28, 23:38, 23:48, 0:08, 0:18

Див такожред • ред код

  • Список станцій Київського метрополітену

Приміткиред • ред код

  1. ↑ Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» // Державний архів м Києва, ф 1689, оп 1, спр 119, арк 207–212 Архівовано з першоджерела 12 липня 2013
  2. ↑ Наказ Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації від 25062011 № 10/38-11 Об’єкти культурної спадщини Печерського району в м Києві
  3. ↑ Фіалко В Краса підземних вокзалів // Прапор комунізму — 1985 — № 32 2128 — 7 лютого — С 2

Посиланняред • ред код

  • Сторінка станції на офіційному сайті Київського метрополітену
  • Сторінка станції на неофіційному сайті Київського метрополітену
  • Фотографії станції на сайті metrozarohemcz чес
  • Веб-енциклопедія Києва Умови використання
Лінії Київського метрополітену
1  Святошинсько-Броварська  2  Куренівсько-Червоноармійська  3  Сирецько-Печерська  4  Подільсько-Вигурівська  5  Лівобережна  6  Вишгородсько-Дарницька 

Либідська (станція метро) Інформацію Про




Либідська (станція метро) Коментарі

Либідська (станція метро)
Либідська (станція метро)
Либідська (станція метро) Ви переглядаєте суб єкт.

Либідська (станція метро) що, Либідська (станція метро) хто, Либідська (станція метро) опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

www.turkaramamotoru.com

Либідська (станція метро) — Gpedia, Your Encyclopedia

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Либідська.

Координати: 50°25′15″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.42083° пн. ш. 30.52083° сх. д. / 50.42083; 30.52083

Либідська
Оболонсько-Теремківська лінія
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Глибина закладення 22[1] м
Стара назва Дзержинська
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 102,0 м
Будівництво
Дата відкриття 30 грудня 1984 року
Архітектор(и) В. I. Єжов, А. C. Крушинський, Т. O. Целіковська за участю О. М. Панченка
Художник(и) Е. І. Котков, М. Г. Бартосік
Скульптор(и) М. К. Вронський
Станція споруджена Київметробуд
Транспорт
Район міста Голосіївський
Виходи до вулиць Великої Васильківської, Антоновича, Івана Кудрі, Либідської площі
Наземний транспорт А 20, 27, 51, 52
Тр 1, 12, 42, 43, 50, 91Н
Мт (міські) 212, 239, 422, 457, 470, 507, 520, 539, 546, 557, 590
Мт (міські) 729, 801, 812, 825
Інше
Час відкриття 05:48
Час закриття 00:12
Код станції 221

«Ли́бідська» — 27-ма станція Київського метрополітену, розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Палац „Україна“» і «Деміївська». Відкрита 30 грудня 1984 року під назвою «Дзержи́нська». Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року[2]. До 15 грудня 2010 року була кінцевою.

З 1994 року станція має статус «щойно виявлений об’єкт культурної спадщини», пам’ятка архітектури та містобудування, монументально-декоративного мистецтва[3][4].

Опис

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: пошерстний з’їзд з боку станції «Деміївська».

Станція з вузькими пілонами. Глибина станції дозволила ці пілони розкрити ще й у середину. В інтер’єрі пілон зник, залишилися кільця з білого мармуру, що чергуються зі склепінням. Все це з’єднано світловою лінією з латунних труб у центрі залу. В торці центрального залу станції знаходиться панно із таких само латунних труб з металевими зірками. В підземному переході біля входу на станцію до початку 1990-х років знаходилася композиція з барельєфом Фелікса Дзержинського роботи архітектора Олега Стукалова, скульпторів Макара Вронського та Володимира Чепелика[5] (не збереглася).

Архітектура станції має багато спільного з архітектурою інших станцій, проте завдяки вмілому використанню опоряджувальних матеріалів та засобів монументально-декоративного мистецтва, по-своєму індивідуальна. Вестибюль станції суміщений з підземними переходами, які виходять на Либідську площу, вулиці Велику Васильківську та Антоновича. Наземний вестибюль відсутній.

Пасажиропотік

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 52,6 37,5 27,7 34,6 34,6 31,2 30,2 30,2 29,3

Зображення

  • Центральний зал, вигляд в бік ескалаторів

  • Композиція в торці центрального залу

  • Форма пілонів

  • Посадкова платформа

  • Дверцята на колійній стіні

  • Назва станції на колійній стіні

Розклад відправлення поїздів

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:

  • ст. «Теремки» — 22:17, 22:27, 22:37, 22:47, 22:57, 23:07, 23:17, 23:27, 23:37, 23:47, 23:57, 0:07, 0:17, 0:27
  • ст. «Героїв Дніпра» — 22:38, 22:48, 22:58, 23:08, 23:18, 23:28, 23:38, 23:48, 0:08, 0:18

Див. також

Примітки

Посилання

www.gpedia.com

Либідська (станція метро) — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Либідська.

Координати: 50°25′15″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.42083° пн. ш. 30.52083° сх. д. / 50.42083; 30.52083

Либідська
Оболонсько-Теремківська лінія
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Глибина закладення 22[1] м
Стара назва Дзержинська
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 102,0 м
Будівництво
Дата відкриття 30 грудня 1984 року
Архітектор(и) В. I. Єжов, А. C. Крушинський, Т. O. Целіковська за участю О. М. Панченка
Художник(и) Е. І. Котков, М. Г. Бартосік
Скульптор(и) М. К. Вронський
Станція споруджена Київметробуд
Транспорт
Район міста Голосіївський
Виходи до вулиць Великої Васильківської, Антоновича, Івана Кудрі, Либідської площі
Наземний транспорт А 20, 27, 51, 52
Тр 1, 12, 42, 43, 50, 91Н
Мт (міські) 212, 239, 422, 457, 470, 507, 520, 539, 546, 557, 590
Мт (міські) 729, 801, 812, 825
Інше
Час відкриття 05:48
Час закриття 00:12
Код станції 221

«Ли́бідська» — 27-ма станція Київського метрополітену, розташована на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями «Палац „Україна“» і «Деміївська». Відкрита 30 грудня 1984 року під назвою «Дзержи́нська». Нинішня назва — з 2 лютого 1993 року[2]. До 15 грудня 2010 року була кінцевою.

З 1994 року станція має статус «щойно виявлений об’єкт культурної спадщини», пам’ятка архітектури та містобудування, монументально-декоративного мистецтва[3][4].

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: пошерстний з’їзд з боку станції «Деміївська».

Станція з вузькими пілонами. Глибина станції дозволила ці пілони розкрити ще й у середину. В інтер’єрі пілон зник, залишилися кільця з білого мармуру, що чергуються зі склепінням. Все це з’єднано світловою лінією з латунних труб у центрі залу. В торці центрального залу станції знаходиться панно із таких само латунних труб з металевими зірками. В підземному переході біля входу на станцію до початку 1990-х років знаходилася композиція з барельєфом Фелікса Дзержинського роботи архітектора Олега Стукалова, скульпторів Макара Вронського та Володимира Чепелика[5] (не збереглася).

Архітектура станції має багато спільного з архітектурою інших станцій, проте завдяки вмілому використанню опоряджувальних матеріалів та засобів монументально-декоративного мистецтва, по-своєму індивідуальна. Вестибюль станції суміщений з підземними переходами, які виходять на Либідську площу, вулиці Велику Васильківську та Антоновича. Наземний вестибюль відсутній.

Рік 2009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу 52,6 37,5 27,7 34,6 34,6 31,2 30,2 30,2 29,3
  • Центральний зал, вигляд в бік ескалаторів

  • Композиція в торці центрального залу

  • Форма пілонів

  • Посадкова платформа

  • Дверцята на колійній стіні

  • Назва станції на колійній стіні

Розклад відправлення поїздів[ред. | ред. код]

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:

  • ст. «Теремки» — 22:17, 22:27, 22:37, 22:47, 22:57, 23:07, 23:17, 23:27, 23:37, 23:47, 23:57, 0:07, 0:17, 0:27
  • ст. «Героїв Дніпра» — 22:38, 22:48, 22:58, 23:08, 23:18, 23:28, 23:38, 23:48, 0:08, 0:18

uk.wikiludia.com